Нісіда К. Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 12–13 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова

Анотація

У цій публікації представлено український переклад глав 12–13 третьої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 12 Нісіда аналізує мету доброї поведінки (зміст блага). Він доводить, що така мета – реалізація власної індивідуальності, і це він називає індивідуальним благом. Нісіда чітко розмежовує індивідуалізм як прагнення до індивідуального блага та егоїзм як прагнення до задоволення матеріальних бажань. Істинний індивідуалізм, на його думку, не суперечить інтересам суспільства. Обґрунтовуючи це, Нісіда переходить до поняття суспільної свідомості, яка має різні рівні – від сім’ї до держави і, в перспективі, цілого людства. Глава 13 присвячена досконалій добрій поведінці. У ній Нісіда відштовхується від проблеми узгодження внутрішнього та зовнішнього аспектів блага, потреби блага та блага як факту. Він доходить висновку, що досконала добра поведінка – це коли внутрішній аспект – досягнення власної істинної сутності шляхом самовдосконалення – породжує зовнішній – любов до ближніх, до всього людства. Шлях до цього Нісіда бачить в осягненні єдності суб’єкта й об’єкта через смерть фальшивого “я” і воскресіння особистості як істинного “я”, тотожного з сутністю космосу. Це цілком узгоджується зі східноазійськими духовними вченнями – буддизмом магаяни, даосизмом, неоконфуціанством, проте про них Нісіда майже не згадує (є лише дві згадки про буддизм). Нісіда, як і раніше, активно звертається до західних джерел, і не лише до філософії (Аристотеля, Платона, Августина, Шопенгауера, Гоббса, Геґеля, Руссо, Іпполита Тена, Гаральда Геффдінґа, Отто Вайнінґера), а й до літератури (“Бранд” Генріка Ібсена, “Фауст” Ґете) та мистецтва (Рафаель, Мікеланджело, Джотто).