Фрагмент саркофага Аменхаїу із зібрання Одеського археологічного музею НАН України (інв. № 52611)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. О. Тарасенко

  Н. М. Бондаренко

Анотація

У статті опубліковано та досліджено фрагмент кришки саркофага Аменхаїу (ОАМ № 52611). Цей фрагмент є елементом нижньої частини кришки дерев’яного антропоїдного саркофага (його підніжжя). Його розміри: висота – 25 см, ширина – 32 см. Поверхня фрагмента вкрита жовтим ґрунтом і декорована з обох боків. На внутрішньому боці зображені богині Ісіда та Нефтіда. Стовпці ієрогліфічного тексту виписані з обох боків. Водночас на внутрішньому боці фрагмента напрямок тексту відрізняється. Зовнішні колонки читаються зверху вниз, а три середні (написані більшими ієрогліфами) – знизу вгору. На зовнішньому боці (тобто на підніжжі) збереглося п’ять стовпців ієрогліфічного тексту. Цей предмет міг походити з колишньої колекції Михайла Олександровича Хитрово (1837–1896), відомого дипломата, посла Російської імперії в Португалії, Румунії та Японії. Протягом 1883–1886 рр. він був дипломатичним агентом і генеральним консулом у Єгипті, де придбав колекцію єгипетських старожитностей. У 1920 р. її було передано до Одеського державного історико-археологічного музею. Власника цього фрагмента саркофага можна ідентифікувати як Аменхаїу, сина Бакенамона, похованого у фіванській гробниці № 408 в Асасіфі (Західні Фіви). Саркофаг OAM № 52611 можна датувати кінцем ХХ династії. Інші елементи поховального інвентаря Аменхаїу, зокрема рештки саркофага, поки що не знайдено.

Як цитувати

Тарасенко , М. О., & Бондаренко , Н. М. (2023). Фрагмент саркофага Аменхаїу із зібрання Одеського археологічного музею НАН України (інв. № 52611). Східний світ, (3 (120), 57-76. https://doi.org/10.15407/orientw2023.03.057
Переглядів статті: 91 | Завантажень PDF: 57

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова

Стародавній Єгипет; саркофаг; фрагмент; Одеський археологічний музей; Аменхаїу; фіванська гробниця 408; ХХ династія

Посилання

Берлев О. Д., Доконт Н. Г. Каталог памятников Древнего Египта Одесского Археологического музея АН УССР. Одесса, 1983. – Рукопис (машинопис) РА НФ ОАМ, б/н.

Берлев О. Д., Ходжаш С. И. Древнеегипетские памятники из музеев СССР. Каталог выставки. Москва, 1991.

Богословский Е. С. “Слуги” фараонов, богов и частных лиц. (К социальной истории Египта XVI–XIV вв. до н. э. Москва, 1979.

Буравчук О., Тарасенко М. Єгипетська колекція у зібранні Київського художньо-промислового й наукового музею (1903–1915 рр.) // П’яті читання пам’яті М. Ф. Біляшівського. Матеріали наукової конференції 2019 року / Під ред. О. Маричевської, Київ, 2020.

Дзис-Райко Г. А. (ред.). Одесский археологический музей АН УССР. Альбом. Киев, 1983.

Доконт Н. Г. Древнеегипетские памятники в Одесском государственном археологическом музее // Вестник древней истории, 1965, № 2.

Донич С. В. Каталог египетских памятников Одесского историко-археологического Музея. Одесса, 1941. – Рукопис РА НФ ОАМ № 59430.

Латышева Л. П. К истории египетской коллекции Одесского археологического музея // Краткие сообщения о полевых археологических исследованиях Одесского государственного музея 1961 года. Одесса, 1963.

Коцейовский А. Л. Иератическая часть берлинского папируса 3008. Призывания Исиды и Нефтиды // Записки классического отделения русского археологического общества. Т. 7. 1913.

Матье М. Э. Древнеегипетские мифы. Москва – Ленинград, 1956.

Одесский археологический музей. Путеводитель. Одесса, 1970.

Одесский археологический музей. Путеводитель. Одесса, 1975.

Романова О. О., Станіцина Г. О. Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України). Київ, 2021.

Себта Т. М., Тарасенко М. О., Сорокіна С. А. Фотонегативи давньоєгипетської збірки Центрального Історичного Музею ім. Т. Г. Шевченка: Рецензія на монографію Романової О. О. і Станіциної Г. О. “Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України)”. Київ, 2021 // Археологія, 2023, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.02.055

Тарасенко М. О. Давньоєгипетські папіруси в зібранні Одеського археологічного музею // Пам’ятки східного походження в архівах та музейних зібраннях України. Київ, 2010a.

Тарасенко. М. О. До датування саркофага № 52611 Одеського археологічного музею // Східний світ, 2015, № 2. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2015.02.083

Тарасенко М. О. У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України. Київ, 2019.

Тарасенко М. О. Про деякі особливості поховального інвентарю єгипетської жриці Несмут // Археологія, 2023, № 3 (у друці).

Тарасенко Н. А. Египетские папирусы Одесского археологического музея НАН Украины: история, исследование и перспективы реконструкции // 1-я Международная научно-практическая конференция “Исследование, консервация и реставрация рукописных и печатных памятников Востока”, 17–19 апреля 2007 г. Материалы. Москва, 2007.

Тарасенко Н. А. Две “вечности” древних египтян: к постановке проблемы // Сходознавство. № 49–50. 2010b.

Тураев Б. А. Описание египетских памятников в Русских музеях и собраниях. І–ІV // Записки Восточного отделения Императорского Русского археологического общества. T. XI. 1899.

Тураев Б. А. Описание Египетского отдела музея Императорского Одесского общества истории и древностей // Записки Одесского общества истории и древностей. T. 30. 1912.

Abdul-Qader Muhammed A. Two Theban Tombs. Kyky and Bak-en-Amun // Annales du Service des Antiquités de l’Égypte. T. 59. 1966.

Al-Ayedi A. R. Index of Egyptian Administrative, Religious and Military Titles of the New Kingdom. Ismailia, 2006.

Assmann J. Zeit und Ewigkeit im alten Ägypten: ein Beitrag zur Geschichte der Ewigkeit (Abhandlungen der Heidelberger Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-Historische Klasse, Nr. 1). Heidelberg, 1975.

Assmann J. Death and initiation in the funerary religion of ancient Egypt // Religion and philosophy in ancient Egypt. New Haven, 1989.

Assmann J. Tod und Jenseits im alten Ägypten. München, 2001.

Berlev O., Hodjash Sv. Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt from the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Belorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States (Orbis Biblicus et Orientales. 17). Freiburg – Göttingen, 1998.

Bonnet H. Reallexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. Berlin, 1952.

Buhl M.-L. L’art statuaire égyptien au Musée Thorvaldsen. Copenhague, 2000.

Černý J., Peet T. E. A Marriage Settlement of the Twentieth Dynasty: An Unpublished Document from Turin // The Journal of Egyptian Archaeology. Vol. 13, Issue 1. 1927. DOI: https://doi.org/10.1177/030751332701300106

Cooney K. M. The Cost of Death: The Social and Economic Value of Funerary Art in the Ramesside Period (Egyptologische Uitgaven. XXII). Leiden, 2007.

Cooney K. M. Ancient Egyptian funerary arts as social documents: social place, reuse, and working towards a new typology of 21st Dynasty coffins // Body, Cosmos and Eternity New Research Trends in the Iconography and Symbolism of Ancient Egyptian Coffins / Ed. by R. Sousa (Archaeopress Egyptology. 3). Oxford, 2014. https://doi.org/10.2307/j.ctvqc6k55.7

Davies B. G. Who’s Who at Deir el-Medina. A Prosopographic Study of the Royal Workmen’s Community (Egyptologische Uitgaven. XIII). Leiden, 1999.

Donič S. V. The Sarcophagus of Ptahthru № 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa // Доклады Академии наук СССР. Сер. ‘Б’, 1929, № 8.

Faulkner R. O. The Lamentations of Isis and Nephthys // Mélanges Maspero I: Orient ancien. T. 1. Le Caire, 1934.

Graefe E. Nephtys // Lexikon der Ägyptologie / Hrsg. von W. Helck, W. Westendorf. Bd. IV. Wiesbaden, 1982.

Haikal F. M. H. Two hieratic funerary papyri of Nesmin: part two. Translation and commentary (Bibliotheca Aegyptiaca, 15). Bruxelles, 1972.

Kákosy L. Atum // Lexikon der Ägyptologie / Hrsg. von W. Helck, W. Westendorf. Bd. I. Wiesbaden, 1975.

Myśliwiec K. Studien zum Gott Atum. Band 2: Name – Epitheta – Ikonographie (Hildesheimer Ägyptologische Beiträge. 8). Hildesheim, 1979.

Niwiński A. 21st Dynasty Coffins from Thebes. Chronological and Typological Studies (Theben. Bd. 5). Mainz, 1988.

Niwiński A. Studies on the Illustrated Theban Funerary Papyri of the 11th and 10th Centuries B. C. (Orbis Biblicus et Orientales, 86). Freiburg – Göttingen, 1989.

Quirke St. Owners of Funerary Papyri in the British Museum (British Museum Occasional Paper. Vol. 92). London, 1993.

Peet T. E. The Chronological Problems of the Twentieth Dynasty // The Journal of Egyptian Archaeology. Vol. 14, Issue 1. 1928. DOI: https://doi.org/10.1177/030751332801400113

PN – Ranke H. Die ägyptischen Personennamen. Bd. I. Glückstadt, 1935.

PM 2I.1 – Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs and Paintings. 2nd Ed. / Ed. by B. Porter and R.L.B. Moss. Vol. I: The Theban Necropolis. Oxford, 1970.

Schlick-Nolte B. Uschebtifiguren-Totenstatuetten // Droste zu Hülshoff V. v., Hofmann E., Schlick-Nolte B., Seidlmayer S. Liebieghaus – Museum alter Plastik ägyptische Bildwerke. Band II. Statuetten, Gefässe und Geräte. Frankfurt am Main, 1991.

Schlögl H., Brodbeck A. Agyptische Totenfiguren aus üffentlichen und privaten Sammlungen der Schweiz (Orbis Biblicus et Orientalis. 7). Freiburg – Göttingen, 1990.

Serotta A., Bruno L., Barbash Y. The outer coffin of Pa-seba-khai-en-ipet. New insights on manufacture, history and treatment // Ancient Egyptian Coffins: Past, Present, Future / Ed. by N. Strudwick, J. Dawson. Oxford – Philadelphia, 2019. https://doi.org/10.2307/j.ctvh9w0cw.9

Servajean F. Djet et Neheh: une histoire du temps égyptien (Orientalia Monspeliensia. 18). Montpellier, 2007.

Seyfried K.-J. Grab des Djehutienhab (Theben. Bd. 7). Frankfurt-am-Mainz, 1995.

Schlichting R. Neith // Lexikon der Ägyptologie / Hrsg. von W. Helck, W. Westendorf. Bd. IV. Wiesbaden, 1982.

Tarasenko M. The Third Intermediate Period coffins in the Museums of Ukraine // Proceedings First Vatican Coffin Conference: 19–22 June 2013 / Ed. by A. Amenta, H. Guichard. Vol. II. Città del Vaticano, 2017.

Tarasenko M. Oud-Egypte in Oekraïne // Mehen. Essays over het oude Egypte (2021–2022). Leiden, 2021.

Tarasenko M. Ancient Egypt in Ukraine // ICOM/CIPEG E-News. Vol. 17: Special issue on Egyptian collections in the Ukraine. 2022a. URL: http://cipeg.icom.museum/media/docs/2022-17-cipeg-e-news.pdf 2–9 (дата звернення: 03.07.2023).

Tarasenko M. The Burial Assemblage of Nesimūt (Bab ᾽el-Gasūs, Set A.48): Usurpation or Adaptation? // Journal of the Hellenic Institute of Egyptology. Vol. 5. 2022b. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7755338

Uriach Torelló J. ¡Aquí estamos! Estatuillas funerarias egipcias de algunas colecciones de Barcelona. Barcelona, 2020.

Verner M. Altägyptische Särge in den Museen und Sammlungen der Tschechoslawakei (Corpus Antiquitatum Aegyptiacarum, Liefrung 1). Praha, 1982.

Warmenbol E. (ed.). La caravane du Caire: l’Egypte sur d’autres rives. Louvain-la-Neuve – Bruxelles, 2006.

Wb. – Wörterbuch der ägyptischen Sprache / Hrsg. von A. Erman, H. Grapow. Bd. I–V. Berlin, 1955.

REFERENCES

Berlev O. D. and Dokont N. G. (1983), Katalog pamyatnikov Drevnego Egipta Odesskogo arkheologicheskogo Muzeya AN USSR, Odessa, Manuscript (typescript) of the Manuscript Archive of the Scientific Funds of the OAM, without inv. no. (In Russian).

Berlev O. D. and Khodzhash S. I. (1991), Drevneyegipetskiye pamyatniki iz muzeyev SSSR. Katalog vystavki, GMII, Moscow. (In Russian).

Bogoslovskiy E. S. (1979), “Slugi” faraonov, bogov i chastnykh lits. (K sotsial’noy istorii Egipta XVI–XIV vv. do n. e., Izdatel’stvo “Nauka”, Glavnaya redaktsiya vostochnoy literatury, Moscow. (In Russian).

Buravchuk O. and Tarasenko M. (2020). “Yehypets’ka kolektsiya u zibranni Kyyivs’koho khudozhn’o-promyslovoho y naukovoho muzeyu (1903–1915 rr.)”, in O. Marychevs’ka (ed.), P’yati chytannya pam’yati M. F. Bilyashivs’koho. Materialy naukovoyi konferentsiyi 2019 roku, NKhMU, Kyiv, pp. 22–28, 177–178. (In Ukrainian).

Dokont N. G. (1965), “Drevneyegipetskiye pamyatniki v Odesskom gosudarstvennom arkheologicheskom muzeye”, Vestnik drevney istorii, No. 2, pp. 206–212. (In Russian).

Donich S. V. (1941), Katalog egipetskikh pamyatnikov Odesskogo istoriko-arkheologicheskogo Muzeya, Odessa, Manuscript of the Manuscript Archive of the Scientific Funds of the OAM, inv. no. 59430. (In Russian).

Latysheva L. P. (1963), “K istorii egipetskoy kollektsii Odesskogo arkheologicheskogo muzeya”, in Kratkiye soobshcheniya o polevykh arkheologicheskikh issledovaniyakh Odesskogo gosudarstvennogo muzeya 1961 goda, Izdatel’stvo “Mayak”, Odessa, pp. 123–129. (In Russian).

Kotseyovskiy A. L. (1913), “Iyeraticheskaya chast’ berlinskogo papirusa 3008. Prizyvaniya Isidy i Neftidy”, Zapiski klassicheskogo otdeleniya Russkogo arkheologicheskogo obshchestva, No. 7, рр. 133–187. (In Russian).

Mat’ye M. E. (1956), Drevneyegipetskiye mify, Izdatel’stvo Akademii nauk SSSR, Moscow and Leningrad. (In Russian).

Dzis-Rayko G. A. (ed.) (1983), Odesskiy arkheologicheskiy muzey AN USSR. Al’bom, Naukova dumka, Kyiv. (In Russian).

Odesskiy arkheologicheskiy muzey. Putevoditel’ (1970), OAM, Odessa.

Odesskiy arkheologicheskiy muzey. Putevoditel’ (1975), OAM, Odessa.

Romanova O. O. and Stanitsyna H. O. (2021), Starodavniy Yehypet u Kyyevi: vidobrazhennya na skli (kolektsiya sklyanykh fotonehatyviv Naukovoho arkhivu Instytutu arkheolohiyi NAN Ukrayiny), Instytut arkheolohiyi NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Sebta T. M., Tarasenko M. O. and Sorokina S. A. (2023), “Fotonehatyvy davn’oyehypets’koyi zbirky Tsentral’noho Istorychnoho Muzeyu im. T. H. Shevchenka: Retsenziya na monohrafiyu Romanovoyi O. O. i Stanitsynoyi H. O. ‘Starodavniy Yehypet u Kyyevi: vidobrazhennya na skli (kolektsiya sklyanykh fotonehatyviv Naukovoho arkhivu Instytutu arkheolohiyi NAN Ukrayiny)’. Kyiv, 2021”, Arheologia, No. 2, pp. 55–97. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/arheologia2023.02.055

Tarasenko M. O. (2010a), “Davn’oyehypets’ki papirusy v zibranni Odes’koho arkheolohichnoho muzeyu”, in Pam’yatky skhidnoho pokhodzhennya v arkhivakh ta muzeynykh zibrannyakh Ukrayiny, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Tarasenko M. O. (2015), “Do datuvannya sarkofaha № 52611 Odes’koho arkheolohichnoho muzeyu”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 83–89. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2015.02.083

Tarasenko M. O. (2019), U poshukakh starozhytnostey z daru khedyva. Davn’oyehypets’ki pam’yatnyky XXI dynastiyi v muzeyakh Ukrayiny, Instytut skhodoznavstva im. A. Yu. Kryms’koho NAN Ukrayiny, Kyiv. (In Ukrainian).

Tarasenko M. O. (2023), “Pro deyaki osoblyvosti pokhoval’noho inventaryu yehypets’koyi zhrytsi Nesmut”, Arheologia, No. 3, (in print). (In Ukrainian).

Tarasenko N. A. (2007), “Egipetskiye papirusy Odesskogo arkheologicheskogo muzeya NAN Ukrainy: istoriya, issledovaniye i perspektivy rekonstruktsii”, in 1-ya Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya “Issledovaniye, konservatsiya i restavratsiya rukopisnykh i pechatnykh pamyatnikov Vostoka”, 17–19 aprelya 2007 g. Materialy, Moscow, pp. 207–218. (In Russian).

Tarasenko N. A. (2010b), “Dve ‘vechnosti’ drevnikh egiptyan: k postanovke problemy”, Shodoznavstvo, No. 49–50, pp. 11–35. (In Russian).

Turayev B. A. (1899), “Opisaniye egipetskikh pamyatnikov v Russkikh muzeyakh i sobraniyakh. І–ІV”, Zapiski Vostochnogo otdeleniya Imperatorskogo Russkogo arkheologicheskogo obshchestva, T. XI, pp. 115–164. (In Russian).

Turayev B. A. (1912), “Opisaniye Egipetskogo otdela muzeya Imperatorskogo Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, T. 30, pp. 72–90. (In Russian).

Abdul-Qader Muhammed A. (1966), “Two Theban Tombs. Kyky and Bak-en-Amun”, Annales du Service des Antiquités de l’Égypte, T. 59, pp. 157–184.

Al-Ayedi A. R. (2006), Index of Egyptian Administrative, Religious and Military Titles of the New Kingdom, Obelisk Publications, Ismailia.

Assmann J. (1975), Zeit und Ewigkeit im alten Ägypten: ein Beitrag zur Geschichte der Ewigkeit, (Abhandlungen der Heidelberger Akademie der Wissenschaften, Philosophisch-Historische Klasse, 1), Carl Winter & Universitätsverlag, Heidelberg.

Assmann J. (1989), “Death and initiation in the funerary religion of ancient Egypt”, in Religion and philosophy in ancient Egypt, Yale Egyptological Seminar, Department of Near Eastern Languages and Civilizations, New Haven, pp. 135–159.

Assmann J. (2001), Tod und Jenseits im alten Ägypten, C. H. Beck, München.

Berlev O. and Hodjash Sv. (1998), Catalogue of the Monuments of Ancient Egypt from the Museums of the Russian Federation, Ukraine, Belorussia, Caucasus, Middle Asia and the Baltic States, (Orbis Biblicus et Orientales, 17), University Press and Vandenhoeck & Ruprecht, Freiburg and Göttingen.

Bonnet H. (1952), Reallexikon der ägyptischen Religionsgeschichte, Walter de Gruyter, Berlin.

Buhl M.-L. (2000), L’art statuaire égyptien au Musée Thorvaldsen, Musée Thorvaldsen, Copenhague.

Černý J. and Peet T. E. (1927), “A Marriage Settlement of the Twentieth Dynasty: An Unpublished Document from Turin”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 13, Issue 1, pp. 30–39. DOI: https://doi.org/10.1177/030751332701300106

Cooney K. M. (2007), The Cost of Death: The Social and Economic Value of Funerary Art in the Ramesside Period, (Egyptologische Uitgaven, XXII), Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten, Leiden.

Cooney K. M. (2014), “Ancient Egyptian funerary arts as social documents: social place, reuse, and working towards a new typology of 21st Dynasty coffins”, in: R. Sousa (ed.), Body, Cosmos and Eternity New Research Trends in the Iconography and Symbolism of Ancient Egyptian Coffins, (Archaeopress Egyptology, 3), Archaeopress, Oxford, pp. 45–66. https://doi.org/10.2307/j.ctvqc6k55.7

Davies B. G. (1999), Who’s Who at Deir el-Medina. A Prosopographic Study of the Royal Workmen’s Community, (Egyptologische Uitgaven, XIII), Nederlands Instituut voor het Nabije Oosten, Leiden.

Donič S. V. (1929), “The Sarcophagus of Ptahthru № 3 of the History and Archaeology Museum of Odessa”, Doklady Akademii nauk SSSR. Ser. ‘B’, No. 8, pp. 149–151.

Faulkner R. O. (1934), “The Lamentations of Isis and Nephthys”, in Mélanges Maspero I: Orient ancien, T. 1, l’Institut français d’archéologie orientale, Le Caire, pp. 337–348.

Graefe E. (1982), “Nephtys”, in W. Helck and W. Westendorf (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. IV, Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 457–460.

Haikal F. M. H. (1972), Two hieratic funerary papyri of Nesmin. Part two. Translation and commentary, (Bibliotheca Aegyptiaca, 15), Fondation égyptologique Reine Élisabeth, Bruxelles.

Kákosy L. (1975), “Atum”, in W. Helck and W. Westendorf (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. I, Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 550–552.

Myśliwiec K. (1979), Studien zum Gott Atum. Band 2: Name – Epitheta – Ikonographie, (Hildesheimer Ägyptologische Beiträge, 8), Gerstenberg, Hildesheim.

Niwiński A. (1988), 21st Dynasty Coffins from Thebes. Chronological and Typological Studies, (Theben. Bd. 5), von Zabern Verlag, Mainz.

Niwiński A. (1989), Studies on the Illustrated Theban Funerary Papyri of the 11th and 10th Centuries B. C., (Orbis Biblicus et Orientales, 86), University Press and Vandenhoeck & Ruprecht, Freiburg and Göttingen.

Quirke St. (1993), Owners of Funerary Papyri in the British Museum, (British Museum Occasional Paper, 92), British Museum Press, London.

Peet T. E. (1928), “The Chronological Problems of the Twentieth Dynasty”, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 14, Issue 1, pp. 52–73. DOI: https://doi.org/10.1177/030751332801400113

PM 2I.1 – Porter B. and Moss R. L. B. (1970), Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs and Paintings, 2nd ed., Vol. I: The Theban Necropolis, Griffith Institute & Ashmolean Museum, Oxford.

PN – Ranke H. (1935), Die ägyptischen Personennamen, Bd. I, J. J. Augustin, Glückstadt.

Schlick-Nolte B. (1991), “Uschebtifiguren-Totenstatuetten”, in Droste zu Hülshoff V. v., Hofmann E., Schlick-Nolte B. and Seidlmayer S., Liebieghaus – Museum alter Plastik ägyptische Bildwerke. Band II. Statuetten, Gefässe und Geräte, Frankfurt am Main, Wissenschaftliche Kataloge, Gutenberg, Melsungen, pp. 15–218.

Schlögl H. and Brodbeck A. (1990), Agyptische Totenfiguren aus üffentlichen und privaten Sammlungen der Schweiz (Orbis Biblicus et Orientalis, 7), University Press and Vandenhoeck & Ruprecht, Freiburg and Göttingen.

Serotta A., Bruno L. and Barbash Y. (2019), “The outer coffin of Pa-seba-khai-en-ipet. New insights on manufacture, history and treatment”, in N. Strudwick and J. Dawson (eds), Ancient Egyptian Coffins: Past, Present, Future, Oxbow, Oxford and Philadelphia, pp. 35–42. https://doi.org/10.2307/j.ctvh9w0cw.9

Servajean F. (2007), Djet et Neheh: une histoire du temps égyptien (Orientalia Monspeliensia, 18), Presses Universitaires de la Méditerranée, Montpellier.

Seyfried K.-J. (1995), Grab des Djehutienhab (Theben, 7), von Zabern Verlag, Frankfurt-am-Mainz.

Schlichting R. (1982), “Neith”, in W. Helck and W. Westendorf (eds), Lexikon der Ägyptologie, Bd. IV, Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden, pp. 392–394.

Tarasenko M. (2017), “The Third Intermediate Period coffins in the Museums of Ukraine”, in A. Amenta and H. Guichard, Proceedings First Vatican Coffin Conference: 19–22 June 2013, Vol. II, Edizioni Musei Vaticani, Città del Vaticano, pp. 529–540.

Tarasenko M. (2021), “Oud-Egypte in Oekraïne”, in Mehen. Essays over het oude Egypte (2021–2022), Hermine van Rooy, Leiden, pp. 132–147.

Tarasenko M. (2022a), “Ancient Egypt in Ukraine”, ICOM/CIPEG E-News, Vol. 17: Special issue on Egyptian collections in the Ukraine, pp. 2–9, available at: http://cipeg.icom.museum/media/docs/2022-17-cipeg-e-news.pdf (accessed July 03, 2023).

Tarasenko M. (2022b), “The Burial Assemblage of Nesimūt (Bab ᾽el-Gasūs, Set A.48): Usurpation or Adaptation?”, Journal of the Hellenic Institute of Egyptology, Vol. 5, pp. 155–162. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7755338

Uriach Torelló J. (2020), ¡Aquí estamos! Estatuillas funerarias egipcias de algunas colecciones de Barcelona, Userkaf Patrimonial, Barcelona.

Verner M. (1982), Altägyptische Särge in den Museen und Sammlungen der Tschechoslawakei (Corpus Antiquitatum Aegyptiacarum, Liefrung 1), Univerzita Karlova, Praha.

Warmenbol E. (ed.) (2006), La caravane du Caire: l’Egypte sur d’autres rives, Versant Sud and Renaissance du Livre, Louvain-la-Neuve and Bruxelles.

Wb. – Erman A. and Grapow H. (eds) (1955), Wörterbuch der ägyptischen Sprache, Bd. I–V, Akademie Verlag, Berlin.