БАЛКАНИ НА ПЕРЕХРЕСТІ ОБЛИЧ ТА КУЛЬТУР: ЦЕНТРИЗМ У ПОЛІТИЧНІЙ ПАЛІТРІ БОЛГАРСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (КІН. XIX – ПОЧ. ХХ СТ.)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  М. В. Тортіка

Анотація

Звертаючись до питання про феномен центризму в соціал-демократичному русі Балкан і безпосередньо в Болгарії, слід особливо відзначити специфіку того унікального цивілізаційного простору, у якому зміг сформуватися і надалі дістати самостійний розвиток цей один з найбільш цікавих і завершених напрямків східноєвропейського соціалізму. Власне, в історико-культурному просторі Балкан (безпосередньо в Болгарії) наприкінці XIX – на початку ХХ ст. ясно виявляється особлива, стійко виражена потреба у формуванні пасіонарно розвиненого елементу, здатного одночасно бути як носієм принципів традиціоналізму, так і рис західної модернізації. Все це обумовлено щораз вищою інтенсифікацією виробництва, а так само привабливістю західної суспільно-політичної моделі. Відразу ж слід підкреслити загальний характер подібного соціокультурного і суспільно-політичного розвитку лімітрофних зон східноєвропейської субкультури. Так, наприклад, аналогічні процеси, поза всяким сумнівом, можна спостерігати і в охопленій Молодотурецькою революцією Османській імперії (вкрай гостро подібні тенденції виявилися в європейських вілаєтах імперії, зокрема активно сприяючи розвитку національного руху в Македонії). Крім того, ці ж процеси ясно можна бачити і в специфіці взаємодії російських економічних та політичних еліт, зорієнтованих на загальну лібералізацію політичного простору цієї, як здавалося, стало традиціона-
лістської імперії.
Отже, у контексті вивчення історії балканського соціалізму зазначені вияви політичної пасіонарності були позначені як особлива історіософська та історико-політологічна категорія – “культурно-політичне посередництво”. Представники такої ідеології в Болгарії, віддзеркалюючи платформу “посередництва”, не тільки імпортували західну політичну культуру в неоднорідні за етнополітичним і культурним складом регіони Балкан, а й експортували елементи балканського традиціоналізму, роблячи його невід’ємною частиною міжнародного сприйняття Балканського Інтернаціоналу.
Таким чином, можна сміливо стверджувати, що специфіка балканського соціалістичного центризму була продиктована цивілізаційною самобутністю цього регіону. На практиці це вилилося в потрійне сприйняття балканського (болгарського) соціалістичного центризму. На адміністративно-організаційному рівні це формування лівоцентристського союзу (БСДС “Пролетарій”). На ідеологічному рівні це визнана Міжнародним соціалістичним бюро Другого Інтернаціоналу практика політичного “примиренства”. На ідейно-цивілізаційному рівні це принципи “культурно-політичного посередництва”, які слід розглядати як частину соціокультурної платформи Балкан кін. XIX – поч. XX ст.

Як цитувати

Тортіка, М. В. (2019). БАЛКАНИ НА ПЕРЕХРЕСТІ ОБЛИЧ ТА КУЛЬТУР: ЦЕНТРИЗМ У ПОЛІТИЧНІЙ ПАЛІТРІ БОЛГАРСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (КІН. XIX – ПОЧ. ХХ СТ.). Східний світ, (1 (102), 73-81. https://doi.org/10.15407/orientw2019.01.073
Переглядів статті: 137 | Завантажень PDF: 69

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання