АСИ НА ПІВНОЧІ КРИМУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. Б. Бубенок

Анотація

Не до кінця з’ясованою залишається проблема участі аланів, яких тюрки називали асами, в етногенезі північної частини кримських татар – ногайців. З огляду на це великий інтерес становить походження відетнонімічних топонімів на півночі Криму: Кучук-Ас, Біюк-Ас, Темеш-Асс, Табулди-Асс, Терекли-Асс, Асс-Джаракчи та Асс-Найман. Більшість цих подвійних назв виникли пізніше унаслідок злиття поселень, одне з яких мало назву Ас. Досить цікаво, що в 1253 р. Гійом Рубрук зустрів неподалік від Перекопу аланів, яких “називали там Аас”. Проте після того ніяких згадок про асів на півночі Криму в письмових джерелах немає. Тому ймовірно, що до виникнення цих топонімів були причетні правителі ногайців, які з’явилися тут вже у другій половині XV ст. Не виключено, що ногайці могли привести з собою до Криму аланів-асів. Повідомлення Йосафата Барбаро в середині XV ст. дає змогу вважати, що алани тоді проживали в Нижній Наддніпрянщині. Дані археології доводять існування великого золотоординського поселення Мамай-Сурка в Нижній Наддніпрянщині аж до середини XV ст. Археологічні та палеоантропологічні дослідження свідчать, що значний відсоток жителів цього міського центру становили вихідці з північно-кавказької Аланії. Проте вже в 1517 р. Матвій Меховський писав, що північнопричорно-морські алани були вигнані ворогами. Тому є підстави припустити, що в період між 1450 і 1517 рр. правителі ногайців могли примусово переселити залежних від них аланів-асів із Нижньої Наддніпрянщини до Північного Криму, створивши таким чином з інородців своєрідну огорожу кордонів своїх володінь.

Як цитувати

Бубенок, О. Б. (2018). АСИ НА ПІВНОЧІ КРИМУ. Східний світ, (1 (98), 18-27. https://doi.org/10.15407/orientw2018.01.018
Переглядів статті: 278 | Завантажень PDF: 63

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>