Епіграфіка та декоративне кам’яне різьблення на пам’ятках Аккермана XV–XVIII ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті вперше подано узагальнений звіт з переліком та описом п’ятдесяти трьох пам’яток епіграфіки та кам’яного декоративного різьблення, що походять із трьох споруд середньовічного Білгорода/Аккермана на Дністрі: фортечного комплексу, Грецької та Вірменської церков. Наразі це максимально вичерпний перелік джерел такого типу, що відомі дослідникам на цю мить. З цього комплексу знахідок особливу увагу приділено будівельним плитам молдавського та турецького періодів, що походять із фортеці Білгорода, а також проблемі їхньої ідентифікації та реконструкції. На основі багаторічних досліджень за останній час відновлено шість закладних будівельних плит з пам’ятними написами та геральдичними зображеннями на них у нішах їхнього первинного розташування. Найбільш відомими в історіографії є плити XV ст., що належать до молдавського періоду історії будівництва оборонного комплексу. Менш відомими, але не менш важливими у справі створення будівельної періодизації фортеці є плити османського періоду історії фортеці (XVII–XVIII ст.). Окрему увагу автор приділив новим, останнім знахідкам хронограм на стінах оборонного комплексу, що пов’язані з діяльністю французького інженера на турецькій службі Ф. Кауффера, яку було розпочато за ініціативою турецького султана Селіма ІІІ. Епіграфічні знахідки відображають період останньої модернізації фортеці, що відбувся в 1795–1796 рр. Крім того, вперше визначено функцію мармурової закладної плити на стіні вежі № 11 (Дівочої), яка не була носієм епіграфічного повідомлення (як передбачалося раніше), а виконувала роль кадрана громадського міського сонячного годинника.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Аккерман; епіграфічні джерела; Османська імперія; Ф. Кауффер; фортеця
Бертье-Делагард А. Л. О состоянии Аккерманской крепости // Записки Одесского общества истории и древностей (далі – ЗООИД). Т. 22. Одесса, 1900.
Дергачева Л. В. Строительная плита 1454 г. из Белгородской крепости и герб пана Станчула // Stratum рlus, 2016, № 6.
Драгоман Р-А., Красножон А. В., Николае К. Археология, история и политика в Транснистрии 1941–1944 гг. Одесса, 2023.
Кирилко В. П. Герб молдавского господаря Александрела // Stratum plus, 2013, № 6.
Кочубинский А. А. Лапидарные надписи XV столетия из Белгорода, что ныне Аккерман // ЗООИД. Т. 15. Одесса, 1889.
Кочубинский А. А. Тира-Белгород-Аккерман (и его новая лапидарная надпись от 1454 г.) // ЗООИД. Т. 23. Одесса, 1901.
Красножон А. В. Крепость Белгород (Аккерман) на Днестре: история строительства. Кишинев, 2012.
Красножон А. В. Эпиграфические памятники XV в. из Белгородской крепости // Stratum plus, 2013, № 6.
Красножон А. В. Закладные плиты Белгород-Днестровской крепости: опыт исторической реконструкции // Новые материалы по истории фортификации. Вып. 2. 2016a.
Красножон А. В. Крепость Белгород (Аккерман) в исторических изображениях. Кишинев – Одесса, 2016b.
Красножон А. В. Два східних написи з Аккермана та Ізмаїла // Наукові записки ТНПУ імені Володимира Гнатюка: Серія “Історія”. Вип. 1. Ч. 4. 2017.
Красножон А. В. Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор’я. Одеса, 2018а.
Красножон А. В. Еволюція довгочасної фортифікації та історична топографія міст Північно-Західного Причорномор’я на початку XV – наприкінці XVIII ст.: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці, 2018b.
Красножон А. В. О дате модернизации Аккерманской крепости Франсуа Кауффером // Stratum рlus, 2021, № 6. DOI: https://doi.org/10.55086/sp216255267
Красножон А. В., Драгомирецкий А. А. Аккерманская крепость в контексте франко-османско-русских отношений в 1790-х гг. // Stratum рlus, 2015, № 6.
Кучук-Иоаннесов Х. И. Старинные армянские надписи и старинные рукописи в пределах Юго-Западной Руси и в Крыму. Древности восточные // Труды восточной комиссии Московского археологического общества, 1903, № 2 (3).
Мурзакевич Н. Н. Аккерманские греческие надписи // ЗООИД. T. 2. Одесса, 1848.
Российский государственный военно-исторический архив (РГВИА). Ф. 418, оп. 1, д. 702.
Репников Н. Несколько слов о развалинах Аккерманской крепости // Записки разряда военной археологии и археографии Императорского Русского военно-исторического общества, 1912, № 2.
Спафарсис И. Принадлежащие музею императорского Одесского общества истории и древностей предметы с арабскими, персидскими и турецкими надписями // ЗООИД. Т. 32. Одесса, 1915.
Уваров А. С. Собрание карт и рисунков к исследованиям о древностях Южной России и берегов Черного моря. Ч. II. Санкт-Петербург, 1853.
Яйленко В. П. Критика критики: о рецензиях на “Тысячелетний Боспорский рейх” и византийский раздел “Истории и эпиграфики Ольвии, Херсонеса и Боспора” // Древности Боспора, 2021, № 26. DOI: 10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-339-8.432-479
Dogaru М. Din heraldica României. Bucureşti, 1994.
Dzieduszycki V. Calatorie pentru cercetarea navigaţiei pe Nistru in anul 1785 // Călători Poloni in Ţările Romȃne. Cultura naţională, 1930.
Campenhausen P. B. Despre cele văzute şi auzite în Moldova // Călători străinidespre Ţările Române. Vol. X, Part 2. Bucureşti, 2001.
Josanu V. Monumen al civilizaţiei medievale românesti la Marea cea Mare: Cetatea Albă – Moncastro. Bucureşti, 2014.
Nicorescu P. Lucrări de consolidare şi de restaurare la Cetatea-Albă // CMIB, 1931.
Ostapchuk V., Bilyayeva S. The Ottoman Northern Black Sea frontier at Akkerman Fortress: The view from a historical and archaeological project // The Frontiers of the Ottoman World / A. C. S. Peacock (ed.). London, 2009. DOI: https://doi.org/10.5871/bacad/9780197264423.003.0007
REFERENCE
Bert’ye-Delagard A. L. (1900), “O sostoyanii Akkermanskoy kreposti”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 22, pp. 75–82. (In Russian).
Dergacheva L. V. (2016), “Stroitel’naya plita 1454 g. iz Belgorodskoy kreposti i gerb pana Stanchula”, Stratum plus, No. 6, pp. 393–403. (In Russian).
Dragoman R-A., Krasnozhon A. V. and Nikolaye K. (2023), Arkheologiya, istoriya i politika v Transnistrii 1941–1944 gg., Folio, Odessa. (In Russian).
Kirilko V. P. (2013), “Gerb moldavskogo gospodarya Aleksandrela”, Stratum plus, No. 6, pp. 213–216. (In Russian).
Kochubinskiy A. A. (1889), “Lapidarnyye nadpisi XV stoletiya iz Belgoroda, chto nyne Akkerman”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 15, Odessa, pp. 506–547. (In Russian).
Kochubinskiy A. A. (1901), “Tira-Belgorod-Akkerman (i ego novaya lapidarnaya nadpis’ ot 1454 g.)”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 23, Odessa, pp. 79–178. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2012), Krepost’ Belgorod (Akkerman) na Dnestre: istoriya stroitel’stva, Strutum Plus, Chișinău. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2016a), “Zakladnyye plity Belgorod-Dnestrovskoy kreposti: opyt istoricheskoy rekonstruktsii“, Novyye materialy po istorii fortifikatsii, Issue 2, Novodvinka, Arkhangelsk, pp. 167–172. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2016b), Krepost’ Belgorod (Akkerman) v istoricheskikh izobrazheniyakh, Stratum plus, Chișinău and Odessa. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2013), “Epigraficheskiye pamyatniki XV v. iz Belgorodskoy kreposti”, Stratum plus, No. 6, pp. 177–212. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2017), “Dva skhidnykh napysy z Akkermana ta Izmayila”, Naukovi zapysky TNPU imeni Volodymyra Hnatyuka: Seriya “Istoriya”, Issue 1, Pt. 4, pp. 3–9. (In Russian).
Krasnozhon A. V. (2018a), Fortetsi ta mista Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ya, Chornomor’ya, Odesa.
Krasnozhon A. V. (2018b), Evolyutsiya dovhochasnoyi fortyfikatsiyi ta istorychna topohrafiya mist Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomor’ya na pochatku XV – naprykintsi XVIII st., Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora istorychnykh nauk, Chernivets’kyy natsional’nyy universytet imeni Yuriya Fed’kovycha, Chernivtsi. (In Ukrainian).
Krasnozhon A. V. (2021), “O date modernizatsii Akkermanskoy kreposti Fransua Kaufferom”, Stratum plus, No. 6, pp. 255–267. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.55086/sp216255267
Krasnozhon A. V. and Dragomiretskiy A. A. (2015), “Akkermanskaya krepost’ v kontekste franko-osmansko-russkikh otnosheniy v 1790-kh gg.”, Stratum plus, No. 6, pp. 319–334. (In Russian).
Kuchuk-Ioannesov Kh. I. (1903), “Starinnyye armyanskiye nadpisi i starinnyye rukopisi v predelakh Yugo-Zapadnoy Rusi i v Krymu. Drevnosti vostochnyye”, Trudy vostochnoy komissii Moskovskogo arkheologicheskogo obshchestva, No. 2 (3), pp. 61–75. (In Russian).
Murzakevich N. N. (1848), “Akkermanskiye grecheskiye nadpisi”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 2, Odessa, pp. 480–483. (In Russian).
Rossiyskiy gosudarstvennyy voyenno-istoricheskiy arkhiv (RGVIA) [Russian State Military History Archive], Fund 418, Inventory 1, File 702. (In Russian).
Repnikov N. (1912), “Neskol’ko slov o razvalinakh Akkermanskoy kreposti”, Zapiski razryada voyennoy arkheologii i arkheografii Imperatorskogo Russkogo voyenno-istoricheskogo obshchestva, No. 2, pp. 59–87. (In Russian).
Spafarsis I. (1915), “Prinadlezhashchiye muzeyu imperatorskogo Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey predmety s arabskimi, persidskimi i turetskimi nadpisyami”, Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostey, Vol. 32, Odessa, pp. 146–195. (In Russian).
Uvarov A. S. (1853), Sobraniye kart i risunkov k issledovaniyam o drevnostyakh Yuzhnoy Rossii i beregov Chernogo morya, Pt. II, Saint Petersburg, pp. 139–184. (In Russian).
Yaylenko V. P. (2021), “Kritika kritiki: o retsenziyakh na ‘Tysyacheletniy Bosporskiy reykh’ i vizantiyskiy razdel ‘Istorii i epigrafiki Ol’vii, Khersonesa i Bospora’ ”, Drevnosti Bospora, No. 26, pp. 432–479. DOI: 10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-339-8.432-479
Dogaru М. (1994), Din heraldica României, Editura JIF, Bucureşti.
Dzieduszycki V. (1930), “Calatorie pentru cercetarea navigaţiei pe Nistru in anul 1785”, in Călători Poloni in Ţările Romȃne, Cultura naţională, pp. 701–703.
Campenhausen P. B. (2001), “Despre cele văzute şi auzite în Moldova”, in Călători străini despre Ţările Române, Vol. X, Part 2, Bucureşti, pp. 863–890.
Josanu V. (2014), Monument al civilizației medievale românești la Marea cea Mare: Cetatea Albă – Moncastro, Fundația Collegium XXI, Bucureşti.
Nicorescu P. (1931), “Lucrări de consolidare şi de restaurare la Cetatea-Albă”, in Comisiunea Monumentelor Istorice (secţia din Basarabia), Datina romȃneascȃ, pp. 115–128.
Ostapchuk V. and Bilyayeva S. (2009), “The Ottoman Northern Black Sea frontier at Akkerman Fortress: The view from a historical and archaeological project”, in A. C. S. Peacock (ed.), The Frontiers of the Ottoman World, British academy, London, pp. 137–170. DOI: https://doi.org/10.5871/bacad/9780197264423.003.0007
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.