ДІЯЛЬНІСТЬ ҐАБРІЄЛА АЙВАЗОВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ СЕРЕДИНИ ХІХ ст.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  О. І. Божко

Анотація

Архієпископ Ґабрієл Айвазовський (1812–1880) – вірменіст, сходознавець, історик і педагог, старший брат відомого російського художника-мариніста І.К. Айвазовського – народився у м. Феодосії (Крим) 10 травня 1812 р. в родині дрібного вірменського купця Костянтина (Ґеворка) Айвазовського. Здобувши освіту в католицькій Вірменській конґреґації мхітаристів на острові Св. Лазаря у Венеції, він написав історичні дослідження “Короткий нарис руської історії” (1836), “Історія османської держави” (т. 1, 2; 1841), “Нарис історії Венеційської конґреґації мхітаристів” (1857), а також книги з теології, ряд підручників для вірменських шкіл. 1843 р. він заснував і став першим редактором відомого вірменознавчого часопису “Базмавеп”, який видається ще й досі і є найстарішим академічним журналом у Європі. Саме на сторінках цього часопису вперше вірменською мовою з’явилася стаття К. Кушнеряна про великого українського поета Т. Шевченка. Вийшовши з Конґреґації через незгоду з її керівництвом щодо його ставлення до Вірменської апостольської церкви, 1858 р. за підтримки російського уряду він повернувся до Росії, де в м. Феодосії видавав популярний вірменський журнал “Голуб Масісу”, а також заснував вірменський навчальний заклад “Халібянівське училище”, яке проіснувало 13 років.
У статті аналізується також, яким чином політичні події в Європі та Росії, зокрема Кримська війна 1853–1856 рр., впливали на діяльність Ґ. Айвазовського – видатного вченого-сходознавця, просвітителя й педагога, що зробив значний внесок у розвиток вірменської освіти. На прикладі закриття вірменської школи в м. Феодосії висвітлюються особливості політики царської Росії середини ХІХ ст., спрямованої на обмеження діяльності навчальних закладів неросійських народів.

Як цитувати

Божко, О. І. (2012). ДІЯЛЬНІСТЬ ҐАБРІЄЛА АЙВАЗОВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ СЕРЕДИНИ ХІХ ст. Східний світ, (4 (77), 5-14. https://doi.org/10.15407/orientw2012.04.005
Переглядів статті: 96 | Завантажень PDF: 51

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання