THE MODERNIZATION OF SOCIAL LIFE OF MESKHETIAN TURKS IN UKRAINE
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Abstract
The article is devoted to the status and tendencies of development of the Meskhetian Turks’ community in Ukraine in the period 2014–2019. On the base of author both quantitative and qualitative research conducted by the author mostly in Kherson oblast of Ukraine (where most Meskhetian Turks live), it is concluded that political and economic changes in Ukraine have significantly influenced various aspects of Meskhetian Turks life in Ukraine. These changes have touched upon a wide range of issues, ranging from their self-identity to the number of people remaining nowadays in the community. Ukrainian Meskhetian Turks are an ethnic group whose identity is maintained on the basis of belonging to an ethnic, linguistic and religious unity. The linguistic unity is supported by involvement in the Turkish media space; the religious unity is supported by the subordination of most religious communities to one Muslim organization (Religious Administration of Muslims of Ukraine). If in the 1950s and until the 1990s the main unifying idea of Meskhetian Turks was of returning to “Meskhetia”, their historic homeland currently inside Georgia, now this idea is not preva-lent anymore, and even creates divisions inside Meskhetian Turks community. Nowadays, many members of their community support instead the idea of returning to Turkey, but also this new idea creates tensions and divisions among them. According to the results of this paper research, the use of the ethnonym “Ahiska Turks”, instead of “Meskhetian Turks”, is recently spreading; Ahіska is the name that Turks used to identify Georgia’s “Meskhetia” region in a Turkish language. Such a shift in focus on ethnonym suggests a reorientation of Meskhetian Turks perception of their identity from the Soviet and post-Soviet contexts, to a growing synchronization with an all-Turkish contemporary context. The use by the current Meskhetian Turks living in Ukraine of different words for their ethnonym is a manifestation of commitment to different variants of their identity. The Ahiska version of identity implies sub-ethnic subordination of Ahiska identity to Turkish identity. The Meskhetian version of identity implies the perception of their community as of a self-sustaining ethnic identity. The results of the research indicate that a growing number of Ukrainian Meskhetian Turks are currently in the process of a slow but stable modernization, reflected in the diversification of employment, the weakening of values of traditional culture, urbanization, and the emergence of new forms of civil society institutions. However, the majority of Ukrainian Meskhetian Turks are still shaped by a number of very diverse factors and choices, such as: strong adherence to Islamic religious organizations, preference for residence in rural settlements, aspiration to live in ethnic homogeneous communities, intensive labor migration to large Ukrainian cities and Turkey, knowledge of spoken Turkish language only, and only at household level, low willingness to support higher education after compulsory school, especially for women. A significant cultural distance, a commitment to some archaic elements of their traditional culture and institutions can be a source of conflict. In conclusion, the author notes that despite the possibility of migration to Turkey, to a lesser extent to Georgia, or to other countries (USA, Russia), a significant part of the Ukrainian Meskhetian Turks is sure that they will stay in Ukraine, that their second homeland is here, and that they are full members of Ukrainian society, as “Ukrainians of Turkish origin”.
How to Cite
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
identity, Kherson oblast, labor migration, Meskhetian (Ahiska) Turks, Modernization, Turkey, Ukraine
Беліцер Н. Турки-месхетинці в пострадянському просторі: кого це хвилює? // Проблеми міграції, 1997, № 1.
Вечір пам’яті з нагоди 74-ї річниці депортації турок Ахисха з Грузії проведено в Чаплинці // Херсонська обласна державна адміністрація. 4 грудня 2018. URL: https://cutt.ly/3wFUXa3 (дата звернення: 10.09.2019).
Вибори народних депутатів України. Центральна виборча комісія України. URL: https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp040pt001f01=919pf7331=182.html (дата звернення: 10.09.2019).
Данилов С. Мусульманські громади України в умовах окупації Криму та окремих регіонів Донецької та Луганської областей // Стратегії трансформації і превенції прикордонних конфліктів в Україні. Збірка аналітичних матеріалів. Львів, 2015.
До Туреччини з Донбасу переселять 3 тисячі ахискинських турків // УНІАН. Інформаційне агентство. 16 жовтня 2015. URL: https://www.unian.ua/society/1154881-do-turechchini-z-donbasu-pereselyat. (дата звернення: 10.09.2019).
Етнонаціональна структура українського суспільства / Євтух В. В., Трощанський В. П., Галушко К. Ю., Чернова К. О. Київ, 2004.
Жертвоприношення в Нижніх Торгаях: як турки-месхетинці відзначили Курбан-байрам // Нижні Сірогози. City. 15 серпня 2019. URL: https://nsirogozy.city/read/rayon/40074/zhertvoprinoshennya-v-nizhnih-to. (дата звернен-ня: 10.09.2019).
Малиновская Е. Турки-месхетинцы в Украине: этносоциологический очерк. Киев, 2006.
Можливість вивчати рідну мову отримали діти турків-месхетинців, що проживають у селі Каїрка Каланчацького району Херсонської області // Українське радіо. 2 листопада 2004. URL: http://old.nrcu.gov.ua/ua/4/339537/ (дата звернення: 10.09.2019).
Розвиток етнонаціональних відносин в Україні: Стан, тенденції, перспективи. Львів, 2007.
Садияр Мамедов: Откровенно и честно // Інформаційне агентство “Херсонці”. 29 листопада 2018. URL: http://khersonci.com.ua/top-news/33398-sadiyar-mamedov-otkrovenno-i-ches. (дата звернення: 10.09.2019).
Сирінська О. А., Майоров М. В. Громада турків-месхетинців в умовах збройного конфлікту на Cході України // Східний світ, 2015, № 1.
Становище біженців турків-месхетинців в Україні / Клинченко Т., Малиновська О., Мінгазутдінов І., Шамшур О. Київ, 1999.
Трагедия великого народа. Мы помним! // Официальный сайт ДУМУ. 15 листопада 2016. URL: https://islam.ua/publikatsii/novosti/tragediya-velikogo-naroda-my-pomnim/ (дата звернення: 10.09.2019).
Турецький маршрут // Шлях крізь культури. 2017. URL: https://www.khersonregion.info/ (дата звернення: 10.09.2019).
Турки-ахиска: довгий шлях додому // Іслам в Україні. 19 листопада 2015. URL: https://islam.in.ua/ua/istoriya/turky-ahyska-dovgyy-shlyah-dodomu (дата звернення: 10.09.2019).
Турки-месхетинці України. Хто вони? // Ukrainer. 12 вересня 2019. URL: https://ukrainer.net/turky-ukrajiny/ (дата звернення: 10.09.2019).
Шаповал Л. Звичаєво-обрядова культура турків-месхетинців у Зіньківському районі Полтавської області // Національні меншини і колективна пам’ять титульних націй: дилеми (не)забуття. URL: https://docplayer.net/126413011-Zvichaievo-obryadova-kultura-tur-kiv-mes. (дата звернення: 10.09.2019).
Щепанський В. В. Турецький фактор гуманітарної політики на південному сході України в період 2014–2016 рр. // Політикус, 2017, № 1.
Ярош О. Теоретичні засади дослідження сучасних мусульманських рухів та організацій у контексті глобалізації // Мультиверсум, 2014, № 10.
Aktepe E., Tekdere M., Gürbüz A. Toplumsal Uyum ve Bütünleşme Bağlamında Erzincan’a Yerleştirilen Ahıska Türkleri Üzerine Bir Değerlendirme // Göç Araştırmaları Dergisi / The Journal of Migration Studies. Cilt: 3, Sayı: 2. 2017. URL: http:/www.gam.gov.tr/files/6-6.pdf (дата звернення: 10.09.2019).
DATÜB (Dünya Ahiska Türkleri birliği). 2019. URL: http://www.datub.eu/ (дата звернення: 10.09.2019).
DATÜB İletişim // DATÜB (Dünya Ahiska Türkleri birliği). 2019. URL: http://www.datub.eu/iletisim.html (дата звернення: 10.09.2019).
Devrisheva Kh. Ahiska Türklerinin bitmeyen göçü // Selçuk Üniversitesi Türkiyat Araştirmalari Dergisi, 2019, No. 45. URL: http://sutad.selcuk.edu.tr/sutad/article/view/1207/922 (дата звернення: 10.09.2019). https://doi.org/10.21563/sutad.636251
Uluslararasi Ahiska Türkleri Sempozyumu / Editör Hüsrev Akin. Erzincan, 2017. URL: https://ebyu.edu.tr/wp-content/uploads/2017/03/ah %C4 %B1ska-sempozyum...(дата звернення: 10.09.2019).
REFERENCES
Belitser N. (1997), “Turky-meskhetyntsi v postradyans’komu prostori: koho tse khvylyuye?”, in Problemy mihratsiyi, No. 1, pp. 17–20. (In Ukrainian).
“Vechir pam’yati z nahody 74-yi richnytsi deportatsiyi turok Akhyskha iz Hruziyi provedeno v Chaplyntsi” (2018), in Khersons’ka oblasna derzhavna administratsiya, December 4, available at: https://cutt.ly/3wFUXa3 (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Vybory narodnykh deputativ Ukrayiny. Tsentral’na vyborcha komisiya Ukrayiny (2019), avai-lable at: https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp040pt001f01=919pf7331=182.html (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Danylov S. (2015), “Musul’mans’ki hromady Ukrayiny v umovakh okupatsiyi Krymu ta okremykh rehioniv Donets’koyi ta Luhans’koyi oblastey”, in N. Zubar and O. Miroshnychenko (Eds.), Stratehiyi transformatsiyi i preventsiyi prykordonnykh konfliktiv v Ukrayini, Zbirka analitychnykh materialiv, Halytska Vydavnycha Spilka, Lviv, pp. 315–341. (In Ukrainian).
“Do Turechchyny z Donbasu pereselyat’ 3 tysyachi akhyskyns’kykh turkiv” (2015), UNIAN, October 16, available at: https://www.unian.ua/society/1154881-do-turechchini-z-donbasu-pereselyat. (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Etnonatsional’na struktura ukrayins’koho suspil’stva (2004), Yevtukh V. V., Troshchans’kyy V. P., Halushko K. Yu. and Chernova K. O., Naukova dumka, Kyiv. (In Ukrainian).
“Zhertvoprynoshennya v Nyzhnikh Torhayakh: yak turky-meskhetyntsi vidznachyly Kurban-bayram” (2019), in Nyzhni Sirohozy City, August 15, available at: https://nsirogozy.city/read/rayon/40074/zhertvoprinoshennya-v-nizhnih-to. (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Stanovyshche bizhentsiv turkiv-meskhetyntsiv v Ukrayini (1999), Klynchenko T., Malynov-s’ka O., Minhazutdinov I. and Shamshur O., VAITE, Kyiv. (In Ukrainian).
Malinovskaya E. (2006), Turki-meskhetintsy v Ukraine: etnosotsiologicheskiy ocherk, Geneza, Kyiv. (In Russian).
“Mozhlyvist’ vyvchaty ridnu movu otrymaly dity turkiv-meskhetyntsiv, shcho prozhyvayut’ u seli Kayirka Kalanchats’koho rayonu Khersons’koyi oblasti” (2004), Ukrainian Radio, November 2, available at: http://old.nrcu.gov.ua/ua/4/339537/ (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Rozvytok etnonatsional’nykh vidnosyn v Ukrayini: Stan, tendentsiyi, perspektyvy (2007), Tabachnyk D. (Ed.) and all, Svit, Lviv. (In Ukrainian).
“Sadiyar Mamedov: Otkrovenno i chestno” (2018), in Informatsiyne ahentstvo “Khersontsi”, November 29, available at: http://khersonci.com.ua/top-news/33398-sadiyar-mamedov-otkrovenno-i-ches. (accessed October 10, 2019). (In Russian).
Syrins’ka O. A. and Mayorov M. V. (2015), “Hromada turkiv-meskhetyntsiv v umovakh zbroynoho konfliktu na Ckhodi Ukrayiny”, Skhidnyy svit, No. 1, pp. 138–148. (In Ukrainian).
“Tragediya velikogo naroda. My pomnim!” (2016), Religious Administration of Muslims of Ukraine, November 15, available at: https://islam.ua/publikatsii/novosti/tragediya-velikogo-naroda-my-pomnim/ (accessed October 10, 2019). (In Russian).
“Turets’kyy marshrut” (2017), in Shlyakh kriz’ kul’tury, available at: https://www.khersonregion.info/ (accessed October 10, 2019). (In Russian).
“Turky-akhyska: dovhyy shlyakh dodomu” (2015), in Islam in Ukraine, November 19, avai-lable at: https://islam.in.ua/ua/istoriya/turky-ahyska-dovgyy-shlyah-dodomu (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
“Turky-meskhetyntsi Ukrayiny. Khto vony?” (2019), Ukrainer, September 12, available at: https://ukrainer.net/turky-ukrajiny/ (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Shapoval L., “Zvychayevo-obryadova kul’tura turkiv-meskhetyntsiv u Zin’kivs’komu rayoni Poltavs’koyi oblasti”, in Natsional’ni menshyny i kolektyvna pam”yat’ tytul’nykh natsiy: dylemy (ne)zabuttya, available at: https://docplayer.net/126413011-Zvichaievo-obryadova-kultura-turkiv-mesh. (accessed October 10, 2019). (In Ukrainian).
Shchepans’kyy V. (2017), “Turets’kyy faktor humanitarnoyi polityky na pivdennomu skhodi Ukrayiny v period 2014-2016 rr.”, in Politykus, No. 1, pp. 219–222. (In Ukrainian).
Yarosh O. (2014), “Teoretychni zasady doslidzhennya suchasnykh musul’mans’kykh rukhiv ta orhanizatsiy u konteksti hlobalizatsiyi”, in Mul’tyversum, No. 10, pp. 46–57. (In Ukrainian).
Aktepe E., Tekdere M. and Gürbüz A. (2017), “Toplumsal Uyum ve Bütünleşme Bağlamında Erzincan’a Yerleştirilen Ahıska Türkleri Üzerine Bir Değerlendirme”, in Göç Araştırmaları Dergisi / The Journal of Migration Studies, Vol. 3, Issue 2, pp. 138–169, available at: www.gam.gov.tr/files/6-6.pdf (accessed October 10, 2019). (In Turkish).
DATÜB (Dünya Ahiska Türkleri birliği) (2019), available at: www.datub.eu/ (accessed October 10, 2019).
“DATÜB İletişim”, in DATÜB (Dünya Ahiska Türkleri birliği), available at: www.datub.eu/iletisim.html (accessed October 10, 2019). (In Turkish).
Devrisheva Kh. (2019), “Ahiska Türklerinin bitmeyen göçü”, in Selçuk Üniversitesi Türkiyat Araştirmalari Dergisi, No. 45, available at: http://sutad.selcuk.edu.tr/sutad/article/view/1207/922 (accessed October 10, 2019). (In Turkish). https://doi.org/10.21563/sutad.636251
Uluslararasi Ahiska Türkleri Sempozyumu (2017), Hüsrev A. (Ed.), Erzincan University, Erzincan, available at: https://ebyu.edu.tr/wp-content/uploads/2017/03/ah %C4 %B1ska-sempozyum... (accessed October 10, 2019). (In Turkish).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.