ВЧЕНИЙ І СПЕЦСЛУЖБА: АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ У ПОЛІ ЗОРУ ОРГАНІВ ПОЛІТИЧНОГО РОЗШУКУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

  Б. В. Бернадський

Анотація

У статті розглядаються життя і творчість Агатангела Кримського крізь призму стеження за ним органами політичного розшуку Російської імперії, які наглядали за кожною суспільно активною людиною, а надто такою ліберально налаштованою, як Агатангел Кримський. Дослідження базується, зокрема, на неопублікованих документах з Центрального державного історичного архіву України в м. Києві.
Вперше в поле зору російської жандармерії Агатангел Кримський потрапив унаслідок організованого в імперії контролю за приватним листуванням. По тому було встановлено контакти вченого з людьми, відомими царському політичному розшуку як революціонери. Тож на Кримського було заведено спеціальну справу. А проте завдяки своїм унікальним знанням він потрапив до кола фахівців, яких імперія мала намір використовувати у своїй зовнішній політиці. Найімовірніше, саме цей факт уберіг його від арешту. Втім, протягом усього свого життя вчений вважався неблагонадійною особою, що викликала постійні підозри і перебувала під негласним наглядом.
Найсерйозніші претензії з боку політичного розшуку Російської імперії до Агатангела Кримського викликала його суто академічна, а не політична діяльність у сфері української мови. Державна ідеологія царської Росії відмовляла українцям у праві на самостійне існування, тож і заперечувала сам факт існування української мови. Отож мовознавчі дослідження трактувались як замаскований під академічні праці небезпечний сепаратизм. Для протидії поширенню ідей видатного мовознавця передусім використовувалися сили цензури. Вона ж перешкоджала й публікаціям його художніх творів українською мовою, насамперед тих, що призначалися для широкого загалу. Якщо працю було адресовано вузькому прошарку інтелігенції, то таку працю цензура могла й дозволити.
Сам Агатангел Кримський, попри всі підозри жандармів і те, що вони йому приписували у своїх звітах, свідомо цурався будь-якої політичної діяльності, вважаючи, що допомогти народу він зможе лише своєю науковою працею. А проте на нього із завидною регулярністю заводилися справи, до нього підсилали агентів, читали його листування, ставили бар’єри на шляху до публікації його творів, викликали на допити. Вкрай небезпечною стала ситуація з початком Першої світової війни, коли тісні контакти вченого-сходознавця з представниками кримськотатарського національного руху стали трактуватись як ознака можливої причетності до іноземного шпигунства. Тож не дивно, що перемогу революції і повалення самодержавства Агатангел Кримський зустрів із захватом. А коли в країні запанувала контрреволюція, вчений загинув.

Як цитувати

Бернадський, Б. В. (2021). ВЧЕНИЙ І СПЕЦСЛУЖБА: АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ У ПОЛІ ЗОРУ ОРГАНІВ ПОЛІТИЧНОГО РОЗШУКУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. Східний світ, (2 (111), 5-14. https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.005
Переглядів статті: 157 | Завантажень PDF: 97

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова
Посилання