ВЧЕНИЙ І СПЕЦСЛУЖБА: АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ У ПОЛІ ЗОРУ ОРГАНІВ ПОЛІТИЧНОГО РОЗШУКУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Б. В. Бернадський

doi:10.15407/orientw2021.02.005

ВЧЕНИЙ І СПЕЦСЛУЖБА: АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ У ПОЛІ ЗОРУ ОРГАНІВ ПОЛІТИЧНОГО РОЗШУКУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

PDF

https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.005

Б. В. Бернадський

Національна академія державного управління при президентові України

https://orcid.org/0000-0003-2692-6824

Анотація

У статті розглядаються життя і творчість Агатангела Кримського крізь призму стеження за ним органами політичного розшуку Російської імперії, які наглядали за кожною суспільно активною людиною, а надто такою ліберально налаштованою, як Агатангел Кримський. Дослідження базується, зокрема, на неопублікованих документах з Центрального державного історичного архіву України в м. Києві.
Вперше в поле зору російської жандармерії Агатангел Кримський потрапив унаслідок організованого в імперії контролю за приватним листуванням. По тому було встановлено контакти вченого з людьми, відомими царському політичному розшуку як революціонери. Тож на Кримського було заведено спеціальну справу. А проте завдяки своїм унікальним знанням він потрапив до кола фахівців, яких імперія мала намір використовувати у своїй зовнішній політиці. Найімовірніше, саме цей факт уберіг його від арешту. Втім, протягом усього свого життя вчений вважався неблагонадійною особою, що викликала постійні підозри і перебувала під негласним наглядом.
Найсерйозніші претензії з боку політичного розшуку Російської імперії до Агатангела Кримського викликала його суто академічна, а не політична діяльність у сфері української мови. Державна ідеологія царської Росії відмовляла українцям у праві на самостійне існування, тож і заперечувала сам факт існування української мови. Отож мовознавчі дослідження трактувались як замаскований під академічні праці небезпечний сепаратизм. Для протидії поширенню ідей видатного мовознавця передусім використовувалися сили цензури. Вона ж перешкоджала й публікаціям його художніх творів українською мовою, насамперед тих, що призначалися для широкого загалу. Якщо працю було адресовано вузькому прошарку інтелігенції, то таку працю цензура могла й дозволити.
Сам Агатангел Кримський, попри всі підозри жандармів і те, що вони йому приписували у своїх звітах, свідомо цурався будь-якої політичної діяльності, вважаючи, що допомогти народу він зможе лише своєю науковою працею. А проте на нього із завидною регулярністю заводилися справи, до нього підсилали агентів, читали його листування, ставили бар’єри на шляху до публікації його творів, викликали на допити. Вкрай небезпечною стала ситуація з початком Першої світової війни, коли тісні контакти вченого-сходознавця з представниками кримськотатарського національного руху стали трактуватись як ознака можливої причетності до іноземного шпигунства. Тож не дивно, що перемогу революції і повалення самодержавства Агатангел Кримський зустрів із захватом. А коли в країні запанувала контрреволюція, вчений загинув.

Як цитувати

Бернадський, Б. В. (2021). ВЧЕНИЙ І СПЕЦСЛУЖБА: АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ У ПОЛІ ЗОРУ ОРГАНІВ ПОЛІТИЧНОГО РОЗШУКУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. Східний світ, (2 (111), 5-14. https://doi.org/10.15407/orientw2021.02.005

Переглядів статті: 157 | Завантажень PDF: 97

Ключові слова

Посилання

Білоусов Є. В. Агатангел Кримський – учений та письменник. Сімферополь, 2012.

Василюк О. Д. Листи Лесі Українки до Агатангела Кримського // Східний світ, 2009, № 4.

Василюк О. Д. Особисте листування двох фундаторів УАН – Володимира Вернадського та Агатангела Кримського // Східний світ, 2012, № 3. https://doi.org/10.15407/orientw2012.03.018

Вівчар Соломія. Іван Франко та Агатангел Кримський: віхи співпраці // Франко: наживо / Franko: Live. Авторський проект Наталі і Богдана Тихолозів. 02.01.2018. URL: http://surl.li/lytl (дата звернення: 10.01.2021).

Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура “под колпаком” у власти // Вопросы истории естествознания и техники, 1994, № 2.

Гулыга А. В. Русская идея и ее творцы. Москва, 1995.

Гурницкий К. И. Агафангел Ефимович Крымский. Москва, 1980.

Гуць Михайло. Сторінки життєпису видатного фольклориста (Автобіографія Агатангела Кримського) // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. URL: http://litmisto.org.ua/?p=3328 (дата звернення: 10.01.2021).

Джунковский В. Ф. Воспоминания. В двух томах. Т. 2. Москва, 1997.

Записки по истории революционного движения в России (до 1913 года) / Составил Отдельного корпуса жандармов подполковник Рожанов. Санкт-Петербург, 1913.

Купчинський О. Ранні твори А. Кримського і царська цензура // Архіви України, 1971, № 1 (105).

Менщиков Л. П. Охрана и революция. Ч. І. Москва, 1925.

Миронюк Д. І. Журнал “Украинская жизнь” – як чинник захисту української мови в умовах наступу реакційних сил на національно-визвольний рух (1912−1917 рр.) // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Філологічні науки. Вип. 20. Кам’янець-Подільський, 2009.

Павличко Соломія. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм. Складний світ Агатангела Кримського. Київ, 2000.

Петькун С. М. Феномен української мови у творчій спадщині А. Ю. Кримського. Автореферат дис. … к. ф. н. Київ, 2009.

Франко Зиновія. А. Кримський та І. Франко у взаємостосунках // Східний світ, 1993, № 1.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 274, оп. 1, спр. 536.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 294, оп. 1, спр. 297, 420.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 2052, оп. 1, спр. 602–604.

Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Ф. 2233, оп. 1, спр. 93.

Шеремета Ю. А. Агатангел Кримський та ідея “України”: реконструкція національного і політичного самоусвідомлення // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. Вип. XIV. Київ, 2008.

REFERENCES

Bilousov Ye. V. (2012), Ahatanhel Kryms’kyy – uchenyy ta pys’mennyk, Tavryda, Simferopol. (In Ukrainian).

Vasylyuk O. D. (2009), “Lysty Lesi Ukrayinky do Ahatanhela Kryms’koho”, Shìdnij svìt, No. 4, pp. 79–87. (In Ukrainian).

Vasylyuk O. D. (2012), “Osobyste lystuvannya dvokh fundatoriv UAN – Volodymyra Vernads’koho ta Ahatanhela Kryms’koho”, Shìdnij svìt, No. 3, pp. 18–25. (In Ukrainian).

Vivchar Solomiya (2018), “Ivan Franko ta Ahatanhel Kryms’kyy: vikhy spivpratsi”, in Franko: Nazhyvo / Franko: Live. Avtors’kyy proekt Natali i Bohdana Tykholoziv, January 2, available at: http://surl.li/lytl (accessed January 10, 2021). (In Ukrainian).

Volkov V. A. and Kulikova M. V. (1994), “Rossiyskaya professura ‘pod kolpakom’ u vlasti”, Voprosy istorii estestvoznaniya i tekhniki, No. 2, pp. 65–75. (In Russian).

Gulyga A. V. (1995), Russkaya ideya i eye tvortsy, Tovarishchestvo “Soratnik”, Moscow. (In Russian).

Gurnitskiy K. I. (1980), Agafangel Efimovich Krymskiy, Nauka, Moscow. (In Russian).

Huts’ Mykhaylo, “Storinky zhyttyepysu vydatnoho fol’klorysta (Avtobiohrafiya Ahatanhela Kryms’koho)”, in Literaturne misto, available at: http://litmisto.org.ua/?p=3328 (accessed January 10, 2021). (In Ukrainian).

Dzhunkovskiy V. F. (1997), Vospominaniya: in 2 vols, Vol. 2, Izd-vo im. Sabashnikovykh, Moscow. (In Russian).

Zapiski po istorii revolyutsionnogo dvizheniya v Rossii (do 1913 goda), Sostavil Otdel’nogo korpusa zhandarmov podpolkovnik Rozhanov (1913), Saint Petersburg. (In Russian).

Kupchyns’kyy O. (1971), “Ranni tvory A. Kryms’koho i tsars’ka tsenzura”, Arkhivy Ukrayiny, No. 1 (105), pp. 69–75. (In Ukrainian).

Menshchikov L. P. (1925), Okhrana i revolyutsiya, Part I, Moscow. (In Russian).

Myronyuk D. I. (2009), “Zhurnal ‘Ukraynskaya zhyzn’ ’ – yak chynnyk zakhystu ukrayins’koyi movy v umovakh nastupu reaktsiynykh syl na natsional’no-vyzvol’nyy rukh (1912−1917 rr.)”, in Naukovi pratsi Kam”yanets’-Podil’s’koho natsional’noho universytetu im. I. Ohiyenka: Filolohichni nauky, Issue 20, pp. 420–425. (In Ukrainian).

Pavlychko Solomiya (2000), Natsionalizm, seksual’nist’, oriyentalizm. Skladnyy svit Ahatanhela Kryms’koho, Vydavnytstvo Solomiyi Pavlychko “Osnovy”, Kyiv. (In Ukrainian).

Pet’kun S. M. (2009), Fenomen ukrayins’koyi movy u tvorchiy spadshchyni A. Yu. Kryms’koho, Avtoreferat dys. … k. f. n., Kyiv. (In Ukrainian).

Franko Zynoviya (1993), “A. Kryms’kyy ta I. Franko u vzayemostosunkakh”, Shìdnij svìt, No. 1, pp. 55–58. (In Ukrainian).

Tsentral’nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Kyiv (TsDIAK Ukrayiny) [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv], Fond 274, Inventory 1, File 536.

Tsentral’nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Kyiv (TsDIAK Ukrayiny) [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv], Fond 294, Inventory 1, Files 297, 420.

Tsentral’nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Kyiv (TsDIAK Ukrayiny) [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv], Fond 2052, Inventory 1, Files 602–604.

Tsentral’nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Kyiv (TsDIAK Ukrayiny) [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv], Fond 2233, Inventory 1, File 93.

Sheremeta Yu. A. (2008), “Ahatanhel Kryms’kyy ta ideya ‘Ukrayiny’: rekonstruktsiya natsional’noho i politychnoho samousvidomlennya”, in Problemy istoriyi Ukrayiny XIX – pochatku XX st., Issue XIV, pp. 189–192. (In Ukrainian).

Номер

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

Анотація

Як цитувати

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##