Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9 / Переклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова

Анотація

У цій публікації представлено український переклад глав 8–9 третьої частини праці “Дзен-но кенкю” (“Дослідження блага”) Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 8 Нісіда продовжує аналізувати різноманітні етичні теорії. Він розглядає гедонізм, у якому виділяє два різновиди – егоїстичний та соціоцентричний. До першого він зараховує античну школу кіренаїків та Епікура, до другого – Бентама та Мілла. Нісіда доходить висновку, що це вчення “не може ані дати правильного об’єктивного критерію, ані пояснити необхідних імперативних елементів морального блага”. Але головне, що Нісіда не згоден з головною засадою гедонізму, а саме з тим, що єдина мета людського життя – це насолода. У главі 9 Нісіда переходить від критики до формулювання власної позиції. Її він називає енергетизмом. Її головне положення Нісіда формулює в такий спосіб: “Благо – це здійснення наших внутрішніх вимог, себто здійснення ідеалу, інакше кажучи, завершення розгортання волі”. Витоки енергетизму японський філософ знаходить у Платона та Арістотеля, а також в упанішадах. Розглядаючи благо в цій перспективі, Нісіда доводить, що воно збігається з поняттями краси та істинної реальності, фактично приходячи до класичної тріади “істина – добро – краса”. У цих главах Нісіда активно звертається до західної філософії: крім Арістіппа, Епікура, Платона, Арістотеля, Бентама та Мілла, він цитує Тому Аквінського, Спінозу та данського філософа Гаральда Геффдінґа, а також посилається на популярну в тогочасній Японії теорію самореалізації Томаса Гілла Ґріна (1836–1882), хоча й не згадує ім’я цього філософа – втім, воно було добре відоме читачам. Зі східної філософії Нісіда, крім згадки про упанішади, цитує Конфуція.